Чому так легко говорити про Бога серед своїх і так важко сказати про Нього бодай одне речення сусідові чи колезі з роботи? Ця проповідь зупиняється на словах Ісуса, який посилає учнів як овець між вовків і чесно попереджає, скільки це коштуватиме (Мт 10). Історії християн, ув’язнених в Ірані та Китаї, поставлено поруч із нашим найгіршим сценарієм, яким зазвичай є звичайне ні, дякую. Послухай, якщо хочеш побачити, що насправді тримає тебе в зоні комфорту.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Ісус посилає учнів "як овець між вовків" і велить їм бути мудрими, як змії, і простими, як голуби (Матвія 10:16). Як, на твою думку, поєднання цих двох рис виглядає на практиці?
- У Матвія 10:28-31 Ісус наводить причини не боятися людей: горобці, пораховане волосся, Той, хто може погубити душу. Який із цих аргументів найбільше промовляє до тебе і чому?
- Проповідь закликає бачити людей, які противляться нашій вірі, навіть рідних, не ворогами, а жертвами ворога. Як такий погляд змінює твоє ставлення до них?
- Проповідник зауважив, що в Польщі найгірше, що може статися, це відмова говорити про духовне. Чому тобі все одно так важко говорити про свою віру?
- Як ти розумієш напис на надгробку шотландського служителя, який так боявся Бога, що ніколи не боявся стати перед жодною людиною?
- Хто спадає тобі на думку, коли чуєш про вихід із зони комфорту: дзвінок, прохання про прощення, дружній жест чи розмова про віру? Який крок ти можеш зробити цього тижня?
