Керівник викликає тебе до кабінету і пропонує премію за одну фіктивну угоду, а коли ти відмовляєшся, чуєш: «З понеділка шукай нову роботу». Ця історія з життя промовця, що трапилася кілька років тому в міжнародній компанії, відкриває проповідь про лист Петра, написаний до розсіяних християн, які жили серед людей, що ставилися до них несправедливо (1 Пт 2:9-25). Несправедливість інших не є приводом для того, щоб самому жити неправильно, адже Ісус залишив сліди, якими можна йти, слідуючи за Ним крок за кроком, у тому числі у відносинах на роботі та в повсякденних контактах. Послухай, якщо хочеш перевірити, чи може твоє робоче місце стати тим місцем, де твоє життя говорить голосніше за слова.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Петро пише до християн, розсіяних на чужині, яких обмовляють і переслідують. Чому він починає з нагадування, ким вони стали у Христі (1 Петра 2:9-10), а не з їхніх страждань?
- Що означає заклик Петра йти слідами Христа (1 Петра 2:21-25), якщо грецьке слово означає видимі відбитки ніг, у які ступаєш крок у крок?
- У проповіді наголошено, що царське священство це не статус і не привілей, а відповідальність і служіння. Як це змінює твій погляд на власну ідентичність християнина?
- Проповідник розповів про відмову оформити фіктивний продаж, що відкрило розмови з керівником про Бога. Що в цій історії найбільше тебе зворушує і чому чесність може говорити голосніше за слова?
- Несправедливість з боку інших не виправдовує неправильного життя з нашого боку. У яких стосунках тобі найважче відповідати на несправедливість так, як Ісус, без помсти й озлоблення?
- Де цього тижня, на роботі, у навчанні чи у стосунках, Бог закликає тебе, щоб твоє життя стало проповіддю, і який конкретний крок ти хочеш там зробити?
