Проповідник повертається з відкриття нового церковного будинку на півночі Гани і щиро визнає, що не знає, чи це вирішить хоч одну проблему тієї околиці. З цього визнання народжуються роздуми над третім розділом Листа до Тита і двома незручними правдами: ми не змінимо світу і не здатні змінити навіть самих себе. Але проповідь веде далі, до доброти Бога, яка перемінює людину незалежно від її старань, і до запрошення просто нести світло там, де ми є. Послухай, якщо ти вже втомився бути добрим.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- У Посланні до Тита 3:3-7 Павло спершу описує, якими ми були колись, а потім, що зробив Бог. Як ці дві картини, темряви і Божої доброти, допомагають зрозуміти, що таке спасіння?
- Павло пише, що Бог спас нас не завдяки нашим ділам, а через Свою милість, через оновлення, яке звершує Святий Дух. Як це могло звучати для віруючих на Криті, і як це звучить для тебе?
- Проповідник стверджує, що ми не можемо змінити світ і навіть самих себе. Що в цьому твердженні тебе непокоїть, а що приносить полегшення?
- Син проповідника якось сказав: «Я так втомився бути хорошим». У яких сферах життя ти відчуваєш подібну втому від спроб виправити самого себе?
- Проповідник розповідає історію хлопчика, який кидає в океан окремих морських зірок, і каже, що світло не прибирає темряву, але освітлює її. Як це змінює твій погляд на зло і труднощі довкола?
- Де цього тижня, у шлюбі, родині, на роботі чи серед сусідів, ти можеш дозволити світлу Ісуса світити через тебе, замість того щоб самотужки все виправляти?
