Чи є кращий спосіб пережити свята, ніж той, до якого ми звикли? Ця проповідь веде нас назад у пустелю, де Бог наказує Ізраїлю збудувати намет, щоб оселитися серед свого народу (Вих 40), і показує, як ця сцена повертається в розповіді про народження Ісуса та у словах про Слово, що стало тілом (Мт 2; Ів 1). Навіть плач Рахілі й темрява, яку ми носимо в собі, не скасовують обітниці про Бога, присутнього серед нас. Послухай, якщо хочеш, щоб цьогорічне Різдво означало щось більше.
Зустріч з Богом віч-на-віч
Обіцяний
Живучи в сьогоденні, іноді легко забути про вічність і жити так, ніби те, що є тут і зараз, це все, на що ми можемо сподіватися. Однак апостол Павло у своєму 1-му Посланні до Солунян, хоча й пише про дуже повсякденні справи, постійно нагадує своїм адресатам про вічність, і кожен розділ цього послання закінчується згадкою про друге пришестя Ісуса. Він робить це тому, що, хоча ми живемо в сьогоденні й боремося з «тут і зараз», ми можемо навчитися дивитися на своє життя, щоденні випробування та вибори з перспективи вічності, і це все змінює.
Переглянути всю серію
8 проповідей
