Старий патріарх, якому в Єгипті не бракувало ні хліба, ні молока, ні вина, наприкінці життя говорить про Того, хто прив’яже осля до виноградної лози й випере свою одежу у крові винограду. Ці дивні образи з благословення Якова над Юдою (Бут 49) виявляються записом туги, яку донині повторюють наші книги й фільми, туги за Тим, хто нарешті впорядкує цей світ. Проповідь веде від намету вмираючого батька аж до весілля в Кані, де ця обітниця починає сповнюватися. Послухай, якщо попри достаток ти й далі відчуваєш, що чогось бракує.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Яків промовляє благословення над Юдою після 17 років заможного життя в Єгипті. Що говорить про його тугу те, що попри достаток він провіщає прихід майбутнього царя?
- Що означають образи з Буття 49:11-12: осля, прив'язане до виноградної лози, і одяг, вимочений у вині? Яку дійсність під владою цього царя вони описують?
- Проповідник зауважує, що нам ще ніколи не жилося так добре, а ми все одно прагнемо порятунку, про що свідчать безкінечні історії про супергероїв. За чим ти найбільше тужиш з того, чого не дадуть ні технології, ні достаток?
- Чому, на твою думку, Ісуса було важко впізнати як обіцяного царя, адже Він народився в домі простого теслі, а Його одяг був у пилу, а не червоний від винограду?
- Як перетворення води на вино на весіллі в Кані показує, що Ісус є виконанням обітниці, даної Юді, і передсмаком Його царства?
- Царство Ісуса приносить нові серця, прийняття, близькі стосунки і мир. У якій із цих сфер ти хочеш цього тижня більше довіритися Ісусу як своєму Цареві і як це може виглядати на практиці?
