Серія · Обіцяний

Бог, який хоче бути близько

Łódź Adam Szumorek 18.12.2022 Проповідь 7 з 8

Самотня вдова стелить на стіл білу скатертину, дістає срібні прибори й гравіровані склянки, хоча гість повторює, що вони ж тут удвох, а її коротка відповідь відкриває те, про що ми рідко говоримо вголос. Ця сцена відкриває роздум про три основні людські потреби, які Мойсей висловлює в розмові з Богом після золотого тельця (Вих 33). Проповідь веде від Едему через Синай і намет зустрічі аж до слів про Слово, яке поставило свій намет серед нас (Ів 1). Послухай і подумай, де сьогодні небо зустрічається із землею.

Питання для обговорення

Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.

  1. У Вихід 33:12-23 Мойсей не погоджується, щоб народ вів лише ангел, і каже: якщо Твоє обличчя не піде з нами, не виводь нас звідси. Чому Божа присутність важила для нього більше, ніж сама Обіцяна земля?
  2. Бог ставить Мойсея в ущелину скелі, закриває його рукою і дозволяє побачити Себе лише ззаду. Що ця сцена говорить про Божу святість і Його бажання бути близько до людини?
  3. Проповідь описує Бога, який грізний, але добрий, як Аслан у Хроніках Нарнії, а золотого тельця як передбачуванішого бога на наших умовах. Як сьогодні ти намагаєшся зробити Бога зручнішим для себе?
  4. Мойсей висловлює три потреби: пізнати Бога, знайти сенс життя в Його присутності та пережити Його славу. Яка з них найбільше відгукується тобі зараз і чому?
  5. Іван пише, що Слово оселилося між нами, буквально розбило намет. Як істина, що небо зустрічається із землею в Ісусі, а сьогодні через Святого Духа у віруючих, змінює твоє розуміння Божої близькості?
  6. У проповіді згадано хлопчика, який розгинає пальці тата, щоб дістати монети, хоча міг би просто тримати його за руку. Як цього тижня у молитві шукати більше Самого Бога, ніж Його дарів?
Серія проповідей

Обіцяний

Живучи в сьогоденні, іноді легко забути про вічність і жити так, ніби те, що є тут і зараз, це все, на що ми можемо сподіватися. Однак апостол Павло у своєму 1-му Посланні до Солунян, хоча й пише про дуже повсякденні справи, постійно нагадує своїм адресатам про вічність, і кожен розділ цього послання закінчується згадкою про друге пришестя Ісуса. Він робить це тому, що, хоча ми живемо в сьогоденні й боремося з «тут і зараз», ми можемо навчитися дивитися на своє життя, щоденні випробування та вибори з перспективи вічності, і це все змінює.

Слухай далі

Схожі проповіді

Усі проповіді