Прогулянка лісом і раптове, нічим не підготовлене зізнання маленької дівчинки: татусю, ти найкращий тато на світі. Із цієї сцени починаються роздуми над першим із семи послань Об’явлення, посланням до церкви в Ефесі, спільноти, яка мала витривалість, моральну ясність і чуйність на фальшивих учителів, та все ж почула: у тебе вже немає твоєї першої любові (Об 2). Проповідь показує, чому нікому не можна наказати любити сильніше і де насправді шукати підставу для любові. Послухай і зазирни до альбому своїх стосунків з Богом, як було на початку?
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Що Ісус хвалить у церкві в Ефесі (працю, витривалість у переслідуваннях, викриття фальшивих апостолів, відкидання ніколаїтів) і чому все ж каже, що чогось бракує?
- Проповідник зауважує, що слово «покинув» в Об'явленні 2:4 можна перекласти також як «розлучився» або «відступив». Що цей образ шлюбу говорить про стосунки, яких Ісус прагне зі своєю церквою?
- Чому, згідно з проповіддю, витривалість, моральність і правильне вчення без любові недостатні? Як це пов'язано зі словами з 1 Коринтян 13: «коли любові не маю, то я ніщо»?
- Ісус закликає: «Пам'ятай, звідки ти впав, покайся і вчинки попередні роби». Якими були початки твоїх стосунків з Ісусом і що з того часу хочеться пригадати сьогодні?
- Проповідь каже, що любов неможливо витиснути зі себе через силу, а цей лист передусім про те, що Ісус каже: «Я люблю тебе найбільше». Як усвідомлення Його любові, явленої на хресті, змінює твою мотивацію жити з Ним?
- Що конкретного можна зробити цього тижня, щоб знову захопитися Ісусом, а не лише намагатися бути «добрим християнином» з обов'язку?
