Чому наші рішення від завтра стати кращими так швидко розсипаються? Це роздумування повертається до 12 розділу Послання до Римлян, де Павло описує спільноту, про яку багато хто з нас мріє, і вказує на два речення, що є ключем до такого життя: віддати Богові своє тіло і оновити своє мислення. Проповідь показує, що немає духовності поза тим, на що дивляться наші очі, що роблять наші руки і чим ми годуємо свої думки. Послухай і подивись, яка частина твого життя досі не віддана Богові.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Павло починає Римлян 12 із заклику віддавати свої тіла як жертву живу, святу й приємну Богові. Що цей образ міг означати для перших читачів, знайомих із жертвами тварин і плодів землі?
- Згідно з Римлян 12:1, чому мотивація до змін має походити з Божого милосердя, а не зі списку правил, того, що годиться, чи того, що скажуть люди?
- Проповідник наголошував, що немає духовності поза тілом. Як те, на що дивляться твої очі, що роблять твої руки й що говорять твої уста, виражає сьогодні твої стосунки з Богом?
- В історії про дім із десятьма кімнатами Ісус захистив лише ту кімнату, яку Йому віддали. Яку частину свого життя чи тіла тобі найважче віддати Богові і чому?
- У проповіді хибні ідеї та образи Бога й самих себе названо твердинями зла. Яка неправда про Бога чи про себе найчастіше звучить у твоїх думках і яка правда з Божого Слова може її замінити?
- Чим цього тижня ти хочеш перестати живити свої думки, наприклад телефоном одразу після пробудження чи бездумним гортанням стрічки, і чим саме з Божого Слова хочеш живити їх натомість?
