Серійний убивця з Нью-Йорка, який підписував глузливі листи до поліції, і тихий чиновник, якого судили за організацію винищення мільйонів, обидві історії ведуть до того самого незручного питання. Проповідь відкриває серію за Посланням до Римлян і йде за діагнозом Павла (Рим 1-3): і люди без Біблії, і люди з Біблією стоять перед тим самим звинуваченням, бо на місце Бога людина щоразу ставить себе. Діагноз не з приємних, але без нього добра новина залишається лише гарним гаслом. Послухай, якщо маєш відвагу замінити питання про те, що не так зі світом, на питання про себе.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- У Посланні до римлян 1:18-32 Павло пише, що Бог відкриває Себе через творіння, але люди не віддають Йому слави й не дякують. Що, згідно з цим текстом, відбувається з людиною, яка ставить себе на місце Бога?
- У Посланні до римлян 2 Павло звертається до людей "з Біблією", які навчають інших, а самі порушують закон. Чому, на його думку, через їхню поведінку ім'я Бога зневажають серед поган?
- Проповідь перетворює питання "що не так з цим світом?" на питання "що не так зі мною?". Чому так легко вказувати на провину інших і так важко подивитися на власне серце?
- Проповідник наголошує, що Божий суд над гріхом є частиною доброї новини, а Мілош назвав віру в небуття після смерті справжнім опіумом для народу. Як правда про суд може бути доброю новиною для тебе?
- Павло каже, що Бог вірний і терплячий, а Його доброта веде до покаяння, як в історії Девіда Берковіца, чиє серце відкрилося у в'язниці. Як ти відчуваєш Божу доброту, що кличе тебе до змін?
- Якби цілий тиждень записувати твої моральні оцінки, як у прикладі Тімоті Келлера, де найбільше видно різницю між тим, що ти кажеш, і тим, як ти живеш? Що конкретно ти хочеш цього тижня віддати Богові, щоб у центрі був Він, а не ти?
