Що залишається від віри, знання й найбільших духовних дарів, якщо в них бракує любові? Ця проповідь повертається до тринадцятого розділу Першого послання до Коринтян і намагається зняти з нього ярлик тексту, який читають лише на весіллях (1 Кор 13). Проповідник показує, як Божа любов змінює наше мислення, наші слова, наші вчинки й навіть нашу побожність, роблячи її менш пихатою і значно відкритішою до людей. Наприкінці він веде нас до Вербної неділі й запитує, чи витримала б наша любов випробування одного тижня.
Любов, яка змінює
(не)ідеальні
Іноді нам здається, що ми не підходимо для церкви, бо ми неідеальні. Іншим разом неідеальність інших, їхні гріхи та падіння змушують нас триматися подалі від церкви, яка так далека від ідеалу. Однак 1-й лист до Коринтян показує нам, як, будучи неідеальними, знайти своє місце серед інших неідеальних людей у Церкві, яка є одночасно ідеальною й неідеальною. 1-й лист до Коринтян, це саме життя, але життя, побачене з перспективи того, що Бог може з ним зробити і як Він може його змінити.
Переглянути всю серію
16 проповідей
