1859 року заможний бізнесмен прибув на поле битви під Сольферіно, щоб зустрітися з імператором, і побачене змінило його життя й започаткувало справу, відому сьогодні всьому світові. Ця проповідь, виголошена після першого місяця війни в Україні, торкається запитання, яке ставить собі кожен, хто допомагає: чи не замало те, що я роблю? Історія про п’ять хлібів і дві риби (Мт 14) та свідчення жінок, які служать біженцям, показують, що в руках Ісуса «замало» стає надміром. Послухай і поклади свою маленьку частку в Його руки.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- У Матвія 14:13-21 після смерті Івана Хрестителя Ісус хоче усамітнитися, але змилосерджується над натовпом. Що ця реакція говорить тобі про Його серце щодо людей у потребі?
- Учні пропонують відпустити людей, а Ісус відповідає: "Дайте їм ви їсти". Чому, на твою думку, Ісус доручає роздавати хліб саме учням, а не робить усе Сам?
- Проповідник називає питання, яке ставлять собі багато тих, хто допомагає біженцям з України: "Чи це не замало?". У яких ситуаціях це відчуття перевантаження чи безсилля з'являється у твоєму житті?
- В історіях з проповіді, як-от одна банка спеціальної суміші для маленької Емілки чи дорога Іоанни з Одеси, мале стає надлишком. Де ти бачиш подібне Боже примноження довкола себе?
- Звучать слова: "Роби для одного те, що хотілося б зробити для кожного". Як перехід від думання тисячами до думання про конкретних людей може змінити твоє служіння?
- Допомога в цій ситуації це марафон, а не спринт. Що є твоїми п'ятьма хлібами і двома рибами, які цього тижня можна покласти в руки Ісуса, не нехтуючи сім'єю і роботою?
