У листопаді 1895 року Вільгельм Рентген спрямував промінь своєї лампи на долоню дружини й побачив на екрані те, чого ніхто раніше не помічав, кістки та обручку. З цього відкриття починається роздум над двома чудесами-близнюками помноження хліба (Мк 6 і 8), історією про учнів, які дивилися, та не бачили, бачили, та не розуміли. Проповідь показує, що здатність помічати Божу дію прямо залежить від стану нашого серця. Послухай і запитай себе, які чудеса проходять сьогодні крізь твої руки непоміченими.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- У Марка 6:30-52 і 8:1-21 Ісус двічі годує натовп: один раз п'ятьма хлібами в Галилеї, другий раз сімома в Декаполі. Що, за проповіддю, Марко хоче сказати, ставлячи поруч ці дві схожі історії?
- Що означають числа й кошики в обох чудах (5 хлібів і 12 кошиків, 7 хлібів і 7 кошиків) щодо того, до кого приходить Ісус, і як могли їх зрозуміти перші читачі Євангелія?
- Учні самі роздавали помножений хліб, але Ісус питає їх: "Ще не розумієте?". Чому участі в чуді виявилося недостатньо, щоб побачити, Хто Він?
- Проповідник розповів про Віку, яка служила російськомовним дітям у Таджикистані, коли бомбардували Київ. Щодо яких людей тобі важко прийняти, що Ісус дбає і про них?
- У проповіді сказано, що те, як ми бачимо, залежить від стану нашого серця, а серце є місцем рішень, а не лише почуттів. Що останнім часом формує твоє серце: думки, стосунки, почуття, тіло?
- Які буденні чуда минулого тижня, у родині, у зміненому житті когось поруч чи в Божому забезпеченні, можуть проходити повз твою увагу, і як цього тижня ти знайдеш час тиші, щоб їх помітити?
