Сотні співаків, кілька сотень дітей і величезний оркестр виходять на одну сцену, а перш ніж пролунає перший такт, чути лише настроювання, в якому кожен грає щось своє. Ця сцена відкриває проповідь про духовні дари та єдність у церкві в Коринті (1 Кор 12-13:3). Павло показує, що дари різні, але Дух той самий, і кожен отримав своє місце в одному тілі, щоб служити іншим у любові. Послухай, якщо хочеш перевірити, що в твоїй грі важливіше: власна мелодія чи спільна.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Що Павло говорить у 1 Коринтян 12:4-7 про джерело та мету духовних дарів? Чому це важливо для єдності церкви?
- Чому в образі тіла стопа й вухо вважають, що не належать до тіла? Як порівнювання себе з іншими призводить до такого висновку?
- Що означає, що Бог «збудував тіло з різних членів», і як ця правда береже і від почуття меншовартості, і від гордині?
- Кого найлегше не помітити у твоїй спільноті? Як можна почати дбати про цю людину як про людину, а не лише користуватися її служінням?
- Як любов змінює те, як ти думаєш про власний дар і про дари інших, згідно з 1 Коринтян 13:1-3?
- Як цього тижня можна використати свій дар, щоб когось збудувати, або оцінити чиєсь менш помітне служіння?
