Генріх Шліман так сильно вірив у Трою з «Іліади», що перекопав пагорб Гісарлик наскрізь і мало не зруйнував місто, яке шукав, бо воно не відповідало образу в його голові. Ця історія відкриває проповідь про церкву в Коринті (1 Кор. 1:2-13). Павло називає її святою і Божою, хоча ми знаємо, скільки в неї було проблем: поділи, суперечки, безлад під час Господньої вечері. Церква є Церквою не тому, що в ній зібралися досконалі люди, а тому, що недосконалі люди належать Христові. Послухай, якщо тобі трапляється шукати чергову спільноту і чергового пастора: чи не проходиш ти саме повз Церкву, яку Христос будує зовсім поруч із тобою?
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- У перших віршах 1 Коринтян 1 Павло називає коринтян церквою Божою, освяченими в Христі Ісусі, покликаними святими, хоча знав про їхні поділи й гріхи. На якій підставі, на твою думку, він міг так до них писати?
- У 1 Коринтян 1:10-13 одні казали «я Павлів», інші «я Аполлосів» чи «я Кифин». Чому Павло, замість з'ясовувати, хто правий, запитує, чи поділився Христос?
- Генріх Шліман прокопав справжню Трою, бо вона не відповідала його уяві. Які твої очікування щодо церкви, людей, пастора чи музики можуть заступати тобі справжню церкву довкола тебе?
- Проповідник казав, що святість церкви визначається досконалістю Христа, а не досконалістю людей. Як ця істина змінює твій погляд на слабкості інших віруючих і на власні?
- Павло спершу нагадує коринтянам, ким вони є в Христі, а вже потім навчає, як жити, так само як Бог у Вихід 19 і 20. Чому цей порядок важливий для твого життя віри?
- Яка конкретна людина чи ситуація у твоїй спільноті зараз тебе випробовує, і як цього тижня повернутися з нею до Христа як центру єдності, замість шукати «іншу церкву»?