У знаменитій оксфордській дискусії Честертон і Бернард Шоу обмінювалися дотепними репліками, і кожен був певен, що знає найбільшу проблему людства. Подібне зіткнення певностей розгортається у храмі, де моляться фарисей і митник (Лк 18), а Ісус відповідає на питання, що робить мене правильним перед Богом. У проповіді звучать історії пастора, який святкує сорокаліття служіння, гангстера з дев’яностих і автора гімну «Дивна Божа благодать». Послухай і перевір, чим насправді захоплюється твоє серце.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- У 9 вірші Лука пише, що Ісус розповів цю притчу тим, хто був певен своєї праведності, а інших зневажав. Чому перших слухачів могла здивувати її розв'язка?
- Фарисей говорив про себе правду: постив двічі на тиждень і віддавав десяту частину від усього. Що ж тоді було не так із його молитвою, якщо не він повернувся додому виправданим?
- Пастор з історії після зустрічі з однокласником дякував Богу, що не змарнував життя, як той. Як вдячність за Боже провадження може непомітно перетворитися на відчуття переваги?
- Проповідник зауважив, що порівняння з іншими веде або до самовиправдання, або до пригніченості. У яких ситуаціях ти найчастіше помічаєш у собі такий внутрішній рейтинг людей і що він у тобі викликає?
- Митар прийшов до Бога з порожніми руками і просив милосердя, так само як Давид чи Джон Ньютон. Що ці історії говорять про те, чи може якийсь гріх бути надто тяжким для Божої благодаті?
- Проповідь завершується думкою, що ми праведні перед Богом, коли захоплюємося Його добротою більше, ніж своєю. Як конкретно ти можеш цього тижня принести це захоплення у свою молитву?
