Чи буває, що вранці береш телефон і бачиш: ти ще навіть не встав із ліжка, а всі вже чогось від тебе хочуть? Ця проповідь відкриває цикл про молитву днем, коли Ісус зцілював від ранку до пізньої ночі, а вдосвіта, коли ще було темно, відійшов у безлюдне місце, щоб молитися (Мк 1). Виявляється, що чим більше довкола Нього діялося, тим більше часу Він віддавав розмові з Отцем, і саме ця тиша визначала Його пріоритети. Послухай, якщо відчуваєш, що вже не ти керуєш своїм днем, а він тобою.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Марко описує день у Капернаумі: зцілення в синагозі, у домі Петра і ціле місто біля дверей увечері. Що нам говорить те, що після такого дня Ісус встає ще до світанку і йде в пустинне місце молитися (Марка 1:35)?
- Учні кажуть: "Усі тебе шукають", а Ісус відповідає: "Ходімо деінде". Як молитва допомогла Йому відрізнити очікування людей від місії, заради якої Він прийшов?
- У проповіді сказано, що чим більше Ісус був зайнятий, тим більше часу присвячував молитві, а ми часто відмовляємося від неї першою. Чому так стається у твоєму житті?
- Мета молитви не в тому, щоб щось отримати від Бога, а в тому, щоб здобути самого Бога, розмовляючи з Ним як дитина з Батьком ("Авва"). Як таке розуміння змінює твоє ставлення до молитви?
- Сюзанна Веслі накривала голову фартухом, щоб діти знали, що вона розмовляє з Богом. Яким міг би бути твій спосіб виділити час наодинці з Богом серед щоденних обов'язків?
- Якій добрій справі, можливо, варто сказати "ні" цього тижня, щоб знайти час для тиші перед Богом і почути, чого Він від тебе очікує?
