Шестирічний хлопчик заслонив власним тілом молодшу сестру від пса, що нападав, вийшов із лікарні з дев’яноста швами, а потім сказав, що якщо комусь і треба було померти, то це мав бути він. Саме з такого захоплення моральною красою починається роздум над псалмом 113 (Пс 113) і фразою нехай святиться ім’я Твоє з Молитви Господньої. Проповідниця веде нас через імена, якими Бог відкривався Ізраїлю, і через власні свідчення з України про Бога, який підносить убогого з пороху. Послухай і побач, чому кожна молитва зводиться до одного прохання.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Псалом 113 ізраїльтяни співали на Пасху. Як спогад про вихід з Єгипту допомагає зрозуміти його заклик хвалити ім'я Господа?
- Псалмоспівець питає: «Хто подібний до Господа, нашого Бога?», а потім описує, як Бог підіймає бідного з пороху і садить його з князями. Що ці два образи разом говорять нам про Бога?
- У проповіді прозвучало, що Божі імена, відкриті, наприклад, Мойсеєві, показують Його характер. Яке Боже «ім'я», як-от Всемогутній, Милосердний чи Вірний, тобі знайоме з особистого досвіду і в якій ситуації?
- Катерина розповіла, як Бог відповів на молитву про звільнення її брата і як подбав про родину з вісімнадцяти осіб з України. Де у своєму житті ти бачиш Бога, Який перевертає людський порядок і підіймає тих, хто на узбіччі?
- Проповідниця навела думку, що кожну молитву можна звести до слів «Боже, святи своє ім'я». Як це змінює те, як ти просиш Бога про свої потреби чи молишся за інших?
- Як цього тижня можна молитися молитвою «Отче наш», додаючи після кожного речення «святи своє ім'я», і що ти хочеш при цьому віддати Богові?
