«Я колись був найкращим саксофоністом у цій країні», каже герой оповідання Марека Гласка, а його співрозмовник відповідає, що важливим є кінець, бо саме розв’язка найголовніша. Із цієї фрази починається роздум над останніми словами молитви Отче наш: бо Твоє є Царство, і сила, і слава навіки. Проповідь показує, що це не магічне заклинання й не побожне побажання, а відслонення фіналу, який Іван описав у Об 19, суду над злом і весілля Агнця. Послухай, якщо хочеш знати, чим завершується історія, у якій ти живеш.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- В Об'явленні 19:1-10 вигук "Алилуя" лунає чотири рази. Що, згідно з цим уривком, є причиною цієї радості і що це могло означати для переслідуваних віруючих, яким писав Іван?
- Церква тут зображена як наречена, одягнена в чистий, світлий віссон, тобто праведні діла святих. Що цей образ говорить про те, як Христос дивиться на свою церкву?
- Проповідник зауважує, що ми часто починаємо молитву з себе, а Ісус навчає починати з Отця і Його царства. Який порядок зазвичай має твоя молитва і що змінилося б, якби він був іншим?
- Слова "бо Твоє є царство, і сила, і слава" можна сприймати як заклинання або як побожне бажання. Чим вони відрізняються від цього, згідно з проповіддю, і що вони означають для тебе?
- Дивлячись на війну, розпад шлюбів чи політику, важко побачити Боже царство. Що допомагає тобі вірити, що побачене Іваном реальніше за те, що ти бачиш щодня?
- Історія Джоні Еріксон Тади показує, що в очах люблячого чоловіка розірвана фата не мала значення. У якій ситуації цього тижня ти хочеш завершити молитву нагадуванням про те, хто тут править?
