Боржник, який винен цареві десять мільйонів, падає на коліна й чує, що весь борг скасовано. За два тижні він хапає за сорочку чоловіка, що винен йому тисячу, і кидає його до в’язниці. Ісус ставить справу різко (Мт 6), бо Бог прикладе до нас ту міру, яку ми приймемо самі. Прощення не полягає ні в удаванні, що нічого не сталося, ні в даруванні боргу зі збереженням дистанції, бо це згода прийняти несправедливість і заплатити ціну за іншого. Послухай, якщо носиш у собі борг, скасування якого видається тобі сьогодні неможливим.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- У Матвія 6:14-15 Ісус пов'язує наше прощення іншим із Божим прощенням для нас. Як ти розумієш ці слова і що вони могли означати для перших слухачів?
- Слуга, якому простили величезний борг, не простив маленького боргу своєму ближньому. Що в його поведінці найбільше обурює царя і що ця історія говорить про прохання "прости нам провини наші"?
- Проповідник назвав три ознаки того, що прощення не відбулося: заперечення кривди, ведення списку провин і відмова від відновлених стосунків. Яку з них ти найчастіше помічаєш у собі?
- На хресті Бог визнає серйозність боргу, а потім сам платить його ціну. Що для тебе означає, що справжнє прощення включає добровільне прийняття несправедливості?
- У проповіді прозвучало, що готовність прощати випливає з того, наскільки ми віримо, що самі потребуємо прощення. Як усвідомлення власного боргу перед Богом змінює твій погляд на тих, хто тебе ранить?
- Прощення визнає біль, але не зациклюється на ньому, а відновлення довіри потребує часу. Кому ти хочеш простити цього тижня і який перший крок до примирення можеш зробити?
