Чоловік, якого проповідник роками вважав різким і неприємним, при ближчому знайомстві виявився люблячим батьком із великим серцем, уявлення геть розійшлося з дійсністю. Саме з цієї сцени починається роздум над першими словами Молитви Господньої з Нагірної проповіді (Мт 6). Проповідь зіставляє наші образи Бога, суворого судді, бухгалтера, добродушного дідуся, з тим, що Ісус відкриває про Отця, і підводить до питання про найважливішу ідентичність людини. Послухайте й перевірте, чи знаєте ви Бога, чи лише власне уявлення про нього.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- У Матвія 6:5-9 Ісус застерігає від молитви напоказ і від багатослів'я язичників. Що ці дві настанови говорять про те, як люди тоді уявляли Бога?
- Чому звертання до Бога словами «Отче наш» могло шокувати перших слухачів Ісуса, якщо в Старому Завіті Бога так рідко називали Батьком?
- У проповіді названо кілька хибних образів Бога: суворий суддя, бухгалтер, добрий дідусь. Який із них тобі найближчий і як він впливає на твою молитву?
- Чим стосунки власника квартири й орендаря відрізняються від стосунків дитини з батьком, і де у своїй вірі ти помічаєш мислення «я щось даю, Бог щось дає»?
- Пастор сказав хлопцеві без батька: «Ти дитина Бога, іди й отримай свою спадщину». Що змінює у твоєму погляді на себе ідентичність Божої дитини, а не успіхи, робота чи гроші?
- Якщо слово «батько» пробуджує в тобі болючі спогади або молитва стала обов'язком зі списку, який один крок ти можеш зробити цього тижня, щоб говорити з Богом як із Батьком?
