Шторм біля берегів Ірландії, корабель, що йде на дно, і моряк, який уперше за багато років починає молитися, так починається історія Джона Ньютона, автора гімну «Дивна благодать», хоча її продовження зовсім не таке, як розповідає легенда. Ця історія вводить у притчі Ісуса з Євангелія від Марка (Мк 4), про світильник, про зерно, що росте само собою, і про гірчичне зерно, про Царство, яке починається непомітно, а зростає силою Самого Бога. Проповідь ставить питання, чи справді Боже Слово змінює людину і що жменька віруючих може вдіяти зі світом, повним зла. Послухайте і переконайтеся, як багато залежить від того, чи слухаєте ви, і як слухаєте.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Ісус говорить про світильник, поставлений на свічник, і про міру, а між цими образами звучать слова: «Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає». Чого обидва образи навчають про те, як слухати Його слово?
- Як притча про гірчичне зерно (Марка 4:32) могла звучати для невеликої групи учнів у Галилеї та для християн, які ховалися в Римі й першими слухали Євангеліє від Марка?
- Джон Ньютон читав Біблію і вивчав богослов'я, але роками отримував прибутки з работоргівлі. Що ця історія говорить тобі про те, як Боже слово змінює людину?
- У проповіді сказано, що від нашого слухання залежить, скільки ми навчимося, а зростання Царства в нас залежить від Бога. Як ця правда впливає на твої очікування щодо власної переміни?
- Коли ти дивишся на війни, переслідування і корупцію, звідки береться думка, що мала спільнота християн нічого не змінить, і як історія Ньютона та Вілберфорса відповідає на цей сумнів?
- Що конкретно ти можеш зробити цього тижня, щоб уважніше слухати Боже слово і дозволити йому освітити ту сферу життя, яку досі тримаєш у тіні?
